Світ за Очі: Кізкалесі - Мерсін

До Кізкалесі ми потрапили ближче вечора. Зразу на в’їзді нас зустріла невелика затока, де було пришвартовано кілька маленьких вітрильників. Вирішивши всі свої житлово-побутові питання ми пішли гуляти вздовж побережжя. Дув легенький теплий вітерець, хвильки приємно плюскотіли. Вздовж цих місць було багато грецьких колоній і середньовічних міст. Одне з найбільших було саме тут.

Кізкалесі невеличке місто розраховане на туристів, на яких заробляють місцеві жителі. На території міста розташовано одразу два середньовічних замки, один великий а інший малий на острові, що розташований в 100 – 150 м. від берега.

За легендою у місцевого царя була донька, якій напророкували що вона загине в 16 років. І цар щоб вберегти її від всяких напастей побудував цей замок на острові. Та пророцтво збулося – з берега в замок передавали їжу та корзини з виноградом, який так полюбляла царська донька, і одного разу саме коли їй виповнилося 16 років до однієї з корзин потрапила змія, яка смертельно вжалила принцесу. Що ж до справжньої задачі цього замку – то ймовірно, він був побудований для захисту гавані та основного замку. Боротися з двома оборонними спорудами набагато складніше, і щоб атакувати порт з моря кораблям спочатку треба було взяти замок на острові, що враховуючи його неприступність було не можливо.

Замок представляє собою чотирикутник з чотирма вежами по кутах, з барбаканом і одною малою вежою навпроти нього. Висота стін сягає 10-12 метрів. Від берегів острова стіни віддалені на 20 30 метрів.

Великий замок не правильної форми,має кілька рівнів і зберігся він гірше свого «острівного» побратима, але не тому що його атакували, а тому що в ньому відпала потреба, коли він втратив свої захисні функції, місцеві жителі розтягли його на будівельні матеріали. Та йому вдалося встояти – більшість стін досить добре видно, башти і причал зберігся гірше, ну а менше всього пощастило внутрішнім спорудам – вони практично всі зруйновані .

Навпроти замку якісь інші руїни, мабуть того ж періоду просто заростають бур’янами.

Трохи далі від замків, всього в кількох кілометрах, є своєрідне диво природи. Печера з багатометровими сталактитами. Глибина печери близько 70 метрів. Середня висота в її залах 5-7 метрів. Її багатолітня історія створена з кристалів, цілих лабіринтів дивлячись і ходячи по яких просто перехоплює подих.

На виїзді з міста ми відкриваємо інше місто. Його бувша велич і досі вражає. Хоча практично і все місто обгороджене, пороше бур’яном , і лише в декількох місцях ведуться розкопки, але й тих доступних об’єктів вистачає щоб оцінити його.

Місто займає кілька квадратних кілометрів. Із самих цікавих доступних об’єктів що нам вдалось відвідати, це античний театр, залишки одного з будинків та залишки урядової споруди.

З будинку збереглося кілька кімнат, дивовижна підлога з кахлю та фонтан з мозаїкою якій понад 2 тисячі років. Античний театр представляє собою невеличку сцену та 12 рядів, що на півколом розмістилися навколо неї поступово підіймаючись вгору.

Урядова споруда дуже велика і погано збереглася одразу зрозуміло що вона має кілька поверхів з безліччю кімнат діаметром 25-30 метрів . вода в місто поступала за допомогою акведука довжиною 25 метрів висота його місцями становить 7 - 10метрів. На сьогоднішній день він майже весь розвалений, але по його розмірам однозначно зрозуміло, що це було дороге задоволення для того часу. З усього побаченого ми робимо висновки, що це місто було одним із найголовніших міст на побережжі.

По дорозі до Тарсуса ми зустрічаємо ще кілька античних міст, але вони не такі величні як те що ми бачили.

Місто Тарсуса також має античне коріння, воно зв’язане з багатьма відомими особистостями – Дівою Марією, святим Петром, Клеопатрою, Марком Антонієм, та багатьма античними філософами.

Однією з найдревніших споруд в місті є «Ворота Клеопатри» біля яких зустрічалися Клеопатра і Марк Антоній.

Крім воріт в місті є античні руїни, також одним з цікавих об’єктів є римські бані та фрагмент міського муру.

Одним з святих місць є джерело «Святого Петра» з якого ніби біжить цілюща вода. В місті також є музей Святого Петра він розташований в великому костьолі але потрапити в середину нам не вдалося. Він скоріше за все побудований в 18 -19 ст. Навколо нього невеличкий паркан вимурований з каменю, за парканом рівненько пострижений газон.

Від костьолу ми виходимо до будівлі старого базару, там зараз торгують сувенірами. Поруч знаходиться новий базар, де продають практично все: одяг, їжу, предмети домашнього вжитку, інструменти та інше. Трохи далі від базару ми зустрічаємо дивну мечеть, дивна вона тим, що замість мінарету, біля неї стоїть башта з годинником.

Сама мечеть має невеликий дворик, а в середині два ряди колон утворюють арки на яких тримається дах. Далі ми проходимо ще кілька мечетей, ряд старих вуличок і виходимо на алею видатних особистостей від давнини і до сьогодні. Тут стоять бюсти Клеопатри, Марка – Антонія, філософів, та інших людей.

В місті залишилося багато будівель від Європейських колоністів, їх стиль вирізняється від тутешніх східних будівель. Це будівля «американського коледжу», будинок з напівкруглими балконами та інші.