Женева

Женева - друге за величиною місто Швейцарії, найменший метрополіс світу, де проживає всього 185 000 жителів. Це яскраве і космополітичне місто (близько 40% городян - іноземці), центром і символом  якого є фонтан  Же д'О.

Свою історію місто веде ще з часів кам'яного віку, а перші документальні згадки про Женеву зустрічаються в джерелах  першого століття до нашої ери.

В Женеві розташовано близько 30 музеїв, бібліотек і різних галерей, відкритих для відвідування. Культурний центр міста розташований в районі Нової площі, де сконцентрована основна маса музеїв і театрів, наприклад, Великий театр, Музична консерваторія, Художній музей «Рат», Музей швейцарських годинників. У літній час практично завжди можна потрапити на безкоштовний концерт в одному з театрів.

Місто розташоване на березі Женевського озера (інакше - озеро Леман) - другого за величиною в Європі (його довжина досягає 72 км, а ширина - 13 км). Уздовж озера простяглися парки з бульварами, прикрашеними сорока тисячами трояндових кущів.

На лівому березі озера знаходиться парк Ля-Гранж з розарієм, створеним з нагоди Міжнародної виставки троянд, що регулярно проходить в Женеві з 1948 року. На правому березі знаходяться парки Монрепо, Перль-дю-Лак, Аріанна, Бартон і Женевський ботанічний сад, тропічні оранжереї якого стали  визначними пам'ятками міста.

На озері знаходиться Же д'О - один з найбільших фонтанів у світі. Висота фонтану становить 140 м. Швидкість потоку - 500 літрів на секунду. Вперше фонтан було встановлено трохи нижче за течією від теперішнього розташування, але на честь 600-ї річниці Швейцарської Конфедерації фонтан перенесли в саме місто для загального милування. Працює Же д'О цілий рік, крім морозних і дуже вітряних днів. Вечорами з весни до осені його підсвічують 12 прожекторів.

Поруч знаходиться міст Монблан. Цей невеликий, всього в 250 метрів завдовжки, міст з'явився в Женеві в 1862 році. Його перекинули в місці, де річка Рона випливає з Женевського озера. Вважається, що найвищий рівень забруднення повітря в місті концентрується саме біля мосту Монблан, адже він з'єднує дві частини міста, і тут зосереджується найбільше автомобілів.

Свою назву міст отримав на честь найвищої гори в Західній Європі - Монблан, яка видніється з нього.

Міст - ідеальна точка для огляду фонтану на Женевському озері. А також гарне місце для розуміння менталітету швейцарців, оскільки по обидва боки мосту майорять прапори самої Женеви і 22 кантонів Швейцарії. Таким чином швейцарці висловлюють свою позицію: всі регіони країни мають рівні права, і всі однаково шановані.

Нижче за течією від моста Монблан знаходиться острів Руссо. Легенда свідчить, що знаменитий філософ і письменник любив прогулюватися по ньому, віддаючись своїм думкам.

До того, як на острів провели міст і назвали його на честь великого уродженця Женеви, на ньому в XVI столітті розташовувався військовий бастіон, призначений захищати місто від нападів.

В наш час острів перетворено на невеликий парк. Тут живуть лебеді та качки. Встановлено також пам'ятник Жан-Жаку Руссо.

В Англійському саду, що знаходиться поруч з мостом Монблан, є п'ятиметровий годинник з 6500 квітів з найбільшою секундною стрілкою в світі. Її довжина - 2,5 метра. Це ще одна кумедна пам'ятка міста. Годинник, до речі, показує точний час.

У центрі Женеви - не гірше: з ранньої весни до пізньої осені місто пахне і квітне всіма відтінками веселки, дивуючи мешканців великою кількістю клумб і фантазією садівників.

На набережній Женевського озера, поруч з годинником, знаходиться пам'ятник об'єднанню Женеви і Швейцарії. Саме так, ніякого приєднання, рівноправне об'єднання двох рівноправних партнерів, так тут вважають.

Серцем будь-якого старого міста є Міська Ратуша. Ось уже п'ять століть Ратуша є політичним центром Женеви. Широкі аркади надають будові легкість, а фрески під дахом роблять його ошатним. Якщо увійти у двір і розглядати різні частини будівлі (проти годинникової стрілки), то можна побачити, як змінювався архітектурний стиль від XVI до XVII і потім - до XVIII століття. Влітку в цьому дворі організовуються концерти класичної музики.

Замість сходинок до входу в мерію веде похилий пандус. Вважається, що він був зроблений для полегшення підйому гармат (у разі необхідності), а також для зручності тих, хто прибував на засідання верхи на коні.

Одне з найбільш важливих історичних подій, що сталася в цих стінах - підписання в 1864 році відповідних документів для створення Міжнародного комітету Червоного Хреста. Ініціатором створення цієї організації виступив швейцарський підприємець і громадський діяч Анрі Дюнан.

У мерії і сьогодні проходять засідання та зустрічі.

Собор Св.Петра знаходиться на лівому березі Рони недалеко від Міської Ратуші. Вузькі вулички, що знаходяться на пагорбі Старого міста, якимось магічним способом приводять завжди прямо до нього. Спорудження храму було розпочато в романському стилі, а завершено в епоху готики, тому фасад його витриманий в грецькому стилі, арки - в готичному, а купол є імітацією римського Пантеону. Під собором стали вести археологічні розкопки і виявили безліч артефактів,  аж до римських часів. В XVI столітті він став одним з головних храмів протестантизму. Де пізніше виступав Жан Кальвін.

З північної вежі собору відкривається чудова панорама на місто, озеро і Альпи.

Більшість споруд у старій частині ще з  XII - XV ст. Женева знавала і похмурі сторінки в історії, тому з фасаду Міського архіву на нас дивляться іспанці, чиї загони безуспішно штурмували місто в 1602 році.

Від Собору маленька вуличка виводить до шикарного готелю в старовинній будівлі, а за сусідньою з готелем будівлею ховається найстаріший будинок в місті (Будинок Тавелю). Впізнати його досить просто - він ніби закопчений на величезному багатті. Може від часу, а може і від пожеж, що палали в Женеві в Середні віки.

Голови, що прикрашають фасад будинку Тавелю, ось вже більше семи століть спостерігають за життям в цьому кварталі Женеви. Істориками досі не встановлено, чиї обличчя увічнені в камені (власники будинку, знамениті городяни тієї епохи чи ще хтось). Але сама будівля вважається найстарішим приватним житловим будинком у місті. Збереглися відомості, що перша будівля на цій ділянці з'явилася в XII столітті. Незабаром вона переходить у власність дворянської сім'ї Тавель.

Після сильної пожежі, яка знищила в 1334 більшість дерев'яних будівель, сім'я звела тут кам'яний будинок з двома кутовими вежами і скульптурами на фасаді.

Починаючи з XV століття, будинок багато разів переходив від одних власників до інших. Одну з двох веж будівлі зруйнували вже пізніше, щоб вибудувати сходи у дворі між двома сусідніми будинками.

У 1963 році будинок Тавель перестав бути житловим, його віддали місту. Провівши масштабну реконструкцію, тут відкрили міський музей.

Спускаючись з пагорбу вниз, не можна не помітити величну будівлю університету та стіну Реформації. Значна стіна в 100 метрів зі світлого каменю зі статуями була споруджена в 1909 році. Місце - територія університету - було обрано тому, що заснував його лідер Реформації - Жан Кальвін.

Основна думка його вчення полягала в тому, що людина не в змозі змінити свою долю, і може лише постійно працювати для того, щоб досягти успіху в житті, перед тим, як покинути цей світ.

Кальвінові віддано центральне місце в композиції. Він і ще три головних діяча кальвінізму - Гійом Фарель (який читав першу проповідь Реформації в Женеві), Теодор Беза (наступник Кальвіна) і Джон Нокс (засновник пресвітеріанства в Шотландії) - дивляться на публіку з суворим виглядом.

У центрі стіни також вибиті слова «Post Tenebras Lux», що в перекладі з латині означає «Після мороку - світло». Ця фраза була девізом Реформації.

Ті статуї на стіні, які менше за розміром, зображують менш великих протестантських діячів, а на барельєфах відбиті сцени з історії Реформації.

І вже в іншій частині Женеви знаходиться будівля Асамблеї Об’єднаних Націй та ще один цікавий пам’ятник. Цей зламаний стілець стоїть біля початку обрамленої прапорами під'їзної алеї до будівлі ООН в Женеві. Створений Полом Вермюленом з асоціації Handicap International, він служить нагадуванням того, що агресія проти співробітників ООН може обернутися не найкращим чином і закликає до дипломатичних відносин.

Прекрасне місце розташування робить Женеву однією з найбільш відвідуваних столиць. Озеро Женеви вважається найчистішим і найбільшим альпійським озером, розташованим на території Швейцарії та Франції. Тут заборонено виловлювати рибу для збереження природи.