пʼятницю, 28 серпня 2015 р.

Будапешт

Столиця Угорщини вважається одним з найкрасивіших міст не тільки Європи, а й усього світу: центральна її частина з видом на Дунай занесена ЮНЕСКО до списку Всесвітньої спадщини планети.
Сучасний Будапешт в I столітті до н.е. був кельтським поселенням Ак-Інк. Римляни називали його Аквінкум, а угорці - Обуда. Потім на іншому березі Дунаю з'явилося поселення Пешт, а на замковому пагорбі - фортеця Буда. Середньовічні мандрівники вважали, що в Європі - всього три перлини: Венеція - на воді, Флоренція - на рівнині і Буда - в горах. У кінці 19 століття Обуда, Буда і Пешт об'єдналися в одне велике місто по обидва боки Дунаю - Будапешт.



Тут знаходиться найбільша в Європі будівля парламенту, найбільша синагога (правда, вже не діюча, там тепер телестудія) і найстаріше метро. Гілка першого європейського підземного транспорту прокладена під "парадним" проспектом Будапешта - Андраші, який часто називають Єлисейськими полями угорської столиці. Побудували цю помпезну вулицю на честь тисячоліття Угорщини - ще в кінці 19 століття.


На проспекті Андраші розмістилася квартира-музей угорського композитора-класика Ференца Ліста, де можна побачити улюблені інструменти маестро: рояль з подвійною клавіатурою (піаніно-органною) і срібну диригентську паличку.
Ще в Будапешті багато незвичайних скульптурних композицій, красивих фонтанів і мостів через Дунай, що з'єднують дві частини міста - Буду і Пешт.





Але найголовніший скарб угорської столиці - її термальні води: Будапешт - єдине місто в світі, в якому з-під землі б'є більше 80 лікувальних джерел!
Термальні купальні обладнані в старовинних палацах і відкриті для бажаючих омолодитися упродовж цілого року. Всього їх в Будапешті - близько 70. Знайти їх дуже легко. Якщо ви, гуляючи містом, випадково наткнулися на розкішну будівлю схожу на палац, будьте впевнені - це купальня. Щоб переконатися остаточно, потрібно принюхатися. Палац-купальня пахне незвично. Якщо ж ніякого запаху не відчувається, значить, це дійсно палац, просто його ще не встигли пристосувати під купальню.

Приїхавши зранку, першим місцем, куди я потрапив, був парк Варошлігет. У перекладі з угорської це «міський ліс». Колись тут полював на лисиць і зайців улюблений король угорців - Матьяш, а тепер тут, серед екзотичних і стародавніх дерев і штучних озер, люблять гуляти місцеві жителі з дітьми і собаками, а також гості столиці. Останні приходять, в основному, подивитися на замок з майже лайливою назвою - Вайдахуняд.

Також на території парку знаходиться популярна у любителів санаторно-грязьового відпочинку купальня Сечені - найбільший термальний комплекс Європи. Розташована вона поруч зі столичним зоопарком, і в її лікувальний басейн часто приводять оздоровлюватися гіпопотама.





Ця гарна старовинна фортеця - насправді фальшивка. Стіни замку не знали нападів ворога, у Вайдахуняд ніхто не жив, та й пил часів ще не встиг зібратися в достатній кількості: замок був "побудований" лише століття тому - на початку XX століття. Зробили його з дерева і картону для однієї з виставок, але він так сподобався городянам, що влада Будапешта вирішила замок залишити, увічнивши його вже в камені. 

Вайдахуняд дійсно дуже красивий і схожий на казковий палац - в міру готичний, в міру бароковий і в міру середньовічний. В одному з його флігелів ще живий перший у світі Сільськогосподарський музей.


Від замку досить легко потрапити на площу Героїв. Ця частина центрального Будапешта дуже знаменита, красива, пам'ятна. Тут безліч монументів, два музеї.



Від Площі починається проспект Андраш, він проходить через все місто і до Кафедрального собору. Це найбільша церква Будапешта, освячена на честь першого короля Угорщини - Святого Іштвана. 96-метрову базиліку зводили протягом 54 років, починаючи з 1851 року. Сьогодні цей храм вважається одним з найкрасивіших в місті.


Висота храму - така ж, як у будівлі Угорського парламенту, і за однією з версій, число 96 пов'язано з 896 роком, коли племена угорців прийшли на цю землю.
Величезний купол з двох сторін доповнюють дві високі дзвіниці, на одній з яких встановлений найбільший дзвін Угорщини, що важить 9 тонн, а на іншій влаштований ліфт для туристів, охочих піднятися на найвищу будівлю столиці.
Інтер'єри базиліки вражають своєю розкішшю: тут і мармурова обробка, і мозаїка найтоншої роботи, і вітражі, і величезна статуя Святого Іштвана у вівтарі. Але головною реліквією храму вважається позолочена рака, в якій зберігається кисть правої руки короля Іштвана.



Наступним місцем є Парламент - це найкрасивіша будівля Будапешта і найбільша в Угорщині. Та його і будівлею назвати язик не повертається. Швидше, це прекрасний готичний палац, що намагається наслідувати шедевр цього архітектурного стилю - Міланський собор. Символ незалежності країни.

Стіни цього палацу розраховували прийняти двопалатний парламент, але після Другої світової угорська влада вирішили, що їм вистачить і однієї палати. Правильно, нема чого годувати зайвих чиновників.

Уже десять років у будинку Парламенту виставляються на загальний огляд священні коштовності угорської монархії: корона засновника держави Святого Іштвана, золота булава і посріблена шабля.
Біля парламенту, на набережній Дунаю, знаходиться пам’ятник розстріляним євреям. Коли підходиш до нього близько, бачиш багато поношеного взуття - чоловічого, жіночого, дитячого ... А якщо підійти впритул, виявляється, що все взуття з бронзи. Таким камерним, але проникливим, монументом мешканці увічнили пам'ять євреїв, розстріляних на набережній Дунаю в 1944 році (правда, читав версію, що євреїв не розстрілювали на набережній, а саджали на баржі для депортації).
Ще трохи далі знаходиться найкрасивіша старовинна переправа угорської столиці – ланцюговий міст Сечені. Будапештці називають його «Стара дама».
За 150 років роботи на благо угорської столиці Ланцюговий міст переніс чимало халеп: промахи будівельників, бомбування австрійців, вибухи есесівців. Зате городяни вважають його своїм символом і з таким трепетом ставляться до цього мосту, що навіть святкують День його народження - 20 листопада щороку.

«Охороняють» “Стару даму” два величезних кам'яних леви. Особливо красива переправа ввечері, коли високі арки моста підсвічені з усіх боків. Влітку, по суботах і неділях, Ланцюговий міст закривають для автомобілів і влаштовують на ньому ярмарки і веселі вистави.
Продовження Ланцюгового мосту - тунель крізь Будайський пагорб, на якому стоїть Королівський палац. Між мостом і тунелем є площа, де відзначено нульовий кілометр, тобто міст знаходиться прямо в серці всієї Європи, як вважають угорці.
Будайська фортеця, як і належить усім фортецям, стоїть на горі. На її території розташовується Королівський палац, в якому зберігаються скарби Національної галереї, Історичний музей і найдавніша в Будапешті церква - Бударської Богоматері. Її називають Церквою Святого Матьяша на честь улюбленого короля угорців, при якому країна в XIV столітті досягла значної могутності.


Перший імператорський палац у стилі бароко вибудували на цьому місці на початку XVIII століття представники династії Габсбургів. Але в період угорського повстання 1849 року будинок було практично повністю знищено. Палац відновили, а ще через кілька років значно перебудували і розширили. Він вважався одним з масштабніших споруд країни. Але в 1944 році йому довелося пережити усі страхіття Другої світової війни, коли німецькі війська зробили з нього свій штаб і відстрілювалися до останнього моменту саме з нього. Відчайдушні бої перетворили величезний будинок на руїни.
Реставрація тривала довго. Спочатку до 1966 року був відновлений його зовнішній вигляд, а до 1980 року - інтер'єри.
У серці Замкового району Буди розташовується одна з найвідоміших і найкрасивіших церков угорської столиці - храм Діви Марії, більше відомий як Собор Святого Матьяша. Перша будівля церкви була побудована на цьому місці ще в XIII столітті, але згодом храм стільки разів перебудовували і прикрашали, що від його колишнього архітектурного вигляду не залишилося й сліду.
Саме в цьому храмі коронували всіх угорських правителів. На одній з колон можна побачити дивний портрет. Це своєрідний привіт з минулого - від реставратора собору, який увічнив себе на його стінах.

Сьогодні церква з її височенною білокам'яною дзвіницею, візерунчастим черепичним дахом в стилі Жолнаї, готичними башточками і ліпниною виглядає неймовірно святково і вишукано. Особливої уваги заслуговують старовинні фрески, мармурова скульптура Мадонни XVI століття, а також невеликий музей в крипті, де зібрані предмети церковного мистецтва різних років.
Вечорами в храмі проходять органні концерти. І, до речі, цікаво, що площа Святої Трійці, на якій височіє церква Святого Матьяша, раніше часто відігравала роль московської Червоной площі у всіляких американських бойовиках.
Біля церкви знаходиться Рибацький бастіон. Казкова білокам'яна фортеця з майже діснеєвськими вежами, сходами, аркадами і терасами зовсім не схожа на військовий об'єкт, незважаючи на свою назву. Побудований в кінці XIX - початку XX століття, бастіон виконував роль красивого фону для церкви Святого Матіаша. Назву ж бастіону дали тому, що в середньовіччі на цьому місці була площа, де торгували рибою, а фортечну стіну в цьому місці у разі загрози повинні були захищати рибалки.

У військових цілях цей бастіон жодного разу не використовувався за призначенням. Це місце стало одним з найпопулярніших в місті. По багатокілометрових переходах фортеці можна довго гуляти, насолоджуючись чудовими видами на повноводний Дунай і квартали Пешта.


І зовсім з іншого боку височіє гора, що названа на честь Св. Герарда Угорського (святого Геллерта), який хрестив угорців, і вбитого 1046 року варварським способом: він був скинутий з цієї гори в бочці, утиканій цвяхами і втопленій в Дунаї. Ще її називають «горою відьом». За легендою, тут у Вальпургієву ніч, тобто на передодні 1 травня, збиралися на шабаш відьми.




Ну і, звичайно, це далеко не все, що можна побачити в Будапешті. Місто красиве, несамовите, що живе якимось своїм, трохи іншим, життям.