Світ за Очі: Валенсія

Стародавні вулиці Валенсії, заснованої в II столітті до нашої ери, рясніють пам'ятками архітектури епохи Відродження і своєрідного іспанського стилю мудехар. Це місто (третє за величиною в Іспанії), мабуть, найбільше підходить для життя. Тут є море, симпатичні міські пляжі з дрібним піском і унікальне футуристичне Місто наук і мистецтв, створене на дні пересохлої річки. Найкраще сюди завітати через залізничний вокзал, він досить цікавий, хоча й не занадто великий.

Поруч з вокзалом затишно прилаштувалася арена для проведення кориди. Плакати, розвішані на стінах арени, активно інформують вас, коли ви можете взяти участь у цьому дійстві в якості глядача за відповідну плату.

Трохи далі знаходиться Площа мерії (цікаво, що вона трикутної форми) - найжвавіша частина Валенсії. Тут часто проводяться міські свята. Навколо площі розташовані відразу три цікаві будівлі: прикрашений скульптурами Палац муніципалітету, Центральне поштове відділення і Торговельне зібрання. У центрі розташовується красивий фонтан.

Якщо піти трохи лівіше від Площі мерії, то можна вийти до веж Куарт. Дві потужні вежі Куарт утворюють ворота до центральної частини міста. Вони були створені під керівництвом архітектора Пере Бонфіль в 1441-1460 роках і є свідками багатьох історичних подій. Стіни цього пам'ятника поцятковані вибоїнами від французьких снарядів часів війни за незалежність. А зараз у цих вибоїнах в'ють гнізда птахи, серед яких можна побачити навіть папуг.

У XVII-XVIII століттях всередині веж розташовувалася жіноча в'язниця. У 1931 році вежі Куарт були визнані національним надбанням, а через кілька десятиліть вони увійшли до списку Культурної спадщини Іспанії.

З іншого боку від веж знаходиться площа Пласа-де-ла-Рейна. Саме на Пласа-де-ла-Рейна знаходиться Кафедральний собор Валенсії, а в тутешніх ресторанчиках і кафе люблять збиратися туристи. Навколо площі завжди багато торговців квітами і сувенірами. Звідси відкривається прекрасний вид на 68-метрову вежу Мікалет - найзнаменитішу дзвіницю Валенсії.

У центрі площі знаходиться невеликий сад з лавками, де можна посидіти в спеку.

Кафедральний собор у Валенсії (побудований 1238 року) - одна з найцікавіших релігійних пам'яток міста. Готична архітектура величної споруди поєднується з елементами ренесансу і класицизму, а також з мавританською вежею Мікалет, пізніше перейменованою в християнських традиціях на честь архангела Михаїла.

Валенсійці переконані, що саме тут, в соборі, зберігається агатова чаша Грааля (Holy Grail), з якої Ісус Христос причащався на Таємній вечері. За легендою, Святий Петро привіз Грааль в Рим, після чого чаша потрапила в Уеска, а в 1437 році опинилася у Валенсії.

Вежа Мігелете, або Мікалет, яка вже давно стала символом міста, була зведена як дзвіниця собору. Примітно, що спочатку вона була від нього відокремлена.

Будівництво дзвіниці розгорнулося в далекому 1381. На честь цієї дати на нижній частині вежі вирізали відповідний напис, який зараз вже насилу можна розрізнити. 29 вересня 1418, в Михайлів день, великий дзвін башти був освячений, саме тому зменшувальна назва споруди співзвучна з ім'ям цього архангела. "Мігелете" - саме так це звучить валенсійською говіркою. З плином часу назва трохи змінилась і тепер стала звучати трохи по-іншому - "Мікалет".

Пройшовши трохи далі, можна побачити Серрантос. Ворота й вежі Серранос розташовані в північній частині старого міста і зведені в 1398 році на місці, де раніше розташовувалися стародавні римські міські ворота. Це один з найбільш збережених монументів у Валенсії. Піднявшись на ці масивні вежі, Вам відкриється чудовий вид на місто.

Початкова мета створення воріт і величезних веж була у відбитті нападу ворогів. Але з часом тут стали проводитися урочисті заходи, всілякі церемонії з прийому королів і послів. Крім місця проведення урочистих церемоній, вежі послужили і в'язницею для вельмож і архівом музею Прадо. У грудні 1936 року всю підлогу першого поверху веж було залито 90 см шаром армованого бетону, щоб уберегти від бомбардувань безцінні колекції творів мистецтва, евакуйовані з Мадрида.

Поруч знаходиться старе русло пересохлої річки. Це одна з найбільш незвичайних міських зон у світі. Фонтани, велосипедні доріжки, футбольні поля розташовані прямо на дні річки. Звичайно, висохлої - водну артерію Валенсії, Турію, в 50-ті роки минулого століття вирішено було перенести на три кілометри на південь після чергової повені, яка зруйнувала місто і забрала близько сотні людських життів. На осушеному дні річки були висаджені дерева і облаштовані рекреаційні зони. Мости, що перетинали річку, були збережені.