Ізмір

Ще одне з найбільших міст Туреччини відрізняється від інших тим, що має європейський стиль. Тільки де-не-де зустрічаються тут східні будівлі, тут немає дуже великих мечетей, і їх не видно з-за інших будинків. Розвиток міста дало перехрестя торгових шляхів, на якому воно і знаходиться, і вдалий зручний порт.

На узбережжі від порту йде цілий квартал, прозваний «грецький», в якому розташовані невеликі, але акуратні будиночки з кін. 18 - поч.20 ст. Висота їх сягає від 2 до 5 поверхів. Вони різні за кольором та архітектурним деталям, але кожен з них вперто каже, що він не звідси, що в нього європейське коріння.

 Серед таких будиночків багато новобудов, деякі з них значно перебудовані. В одному з новітніх будиночків знаходиться музей торгівлі, де серед експонатів можна побачити монети древніх греків, персів, терези та гирі, макети кораблів та багато іншого.

 За музеєм знаходиться старий причал, на якому є зупинка морського трамваю і станція морської поліції.

 Далі за ним на узбережжі знаходиться морський вокзал. Біля вокзалу велика площа. Це центральна площа, на якій постала візитівка міста - годинникова башта. Багато місцевих жителів використовують її як місце зустрічі. Крім башти, на площі є невелика мечеть і пам’ятник борцям за незалежність.

За площею починається великий базар, що займає не один квартал. Серед базару сховалося багато стареньких будиночків, серед них декілька мечетей, торговий двір 17 ст. та інші.

Після базарного кварталу можна побачити частину античного міста, а саме Агору та кілька споруд, які зараз активно реставруються. Біля античних руїн знаходяться турецькі бані, від яких видно фортецю. Фортеця велика тут давно, побудована в візантійському стилі, має кілька рядів оборони.

Розташована вона на найвищій точці і, в разі нападу, вона могла прихистити в своїх стінах декілька тисяч жителів. Більшість будівель  фортеці зруйновані, залишилися лише башти, стіни, руїни церкви та водосховища, в якому зберігалося досить багато прісної води на випадок довгої осади. Цієї води вистачало б на кілька місяців.

 З башт відкриваються чудові краєвиди на всі боки, на місто, море та все довкола. Недалеко видніється кілька акведуків, що забезпечували водою ще античне місто. Між акведуками видніється місцева гора Рашмор, на якій висічено багатометрову голову Ататюрка.

 З іншого боку від замку видніється великий парк. Навколо замку, просто під його стінами, розташовані найбідніші квартали міста. В самому замку прямо біля руїн працюють кілька місцевих ткачів, що на примітивних ткацьких верстатах, зроблених буквально з кількох палок, тчуть своє полотно.  Це є непоганою рекламою, багато відвідувачів відразу тут і купують їхні вироби.

Оскільки в місті було багато колоністів, то тут виникло кілька посольств: Англії, Греції та ще кількох морських держав, чиї кораблі заходять в цей порт. І, звичайно, колоністи принесли сюди християнство, тут є кілька незвичних для цієї місцевості, але дуже колоритних костьолів.

З розвитком транспорту в Туреччині з’явилась залізниця. Ізмір став першим містом, звідки вона почала свій шлях. Спочатку вона виконувала функцію перевезення вантажу  від порту вглиб країни і навпаки, а потім стала здійснювати і пасажирські перевезення. Навіть зараз міська електричка тут відіграє більшу роль, ніж метро.

Недалеко від порту розташована стара станція, біля неї знаходиться  залізничний музей, а якому представлено багато експонатів, пов’язаних з залізницею. Також тут знаходиться вагон, в якому здійснював свої поїздки Ататюрк і невеличкий  паровозик вузькоколійки та інше.

Ще однією особливістю міста, що вирізняє його з більшості турецьких міст, є велика кількість вуличних кав’ярень і барів, розташованих переважно недалеко від порту.