Світ за Очі: Рига

Рига - перлина Балтії. Вона знаходиться в гирлі Даугави, на березі Ризької затоки біля Балтійського моря. У міста давня історія і багата культурна спадщина. Оскільки Рига завжди була торговим перехрестям, мультикультурним містом, то тут є на що подивитися.

Центром старого міста є Ратушна площа. Вона утворилася з ринкової площі і аж до 19 століття була міським господарським та адміністративним центром, хоча і була набагато меншою. На площі проводилися змагання, турніри і танці. Також площа кілька століть була місцем страти, на яку скликав дзвін собору Св. Екаба.

Однією з найважливіших будівель площі була триповерхова Ратуша з вежею і годинником на ній. На шпилі вежі знаходився флюгер з написом “1756”. Над центральною частиною будівлі височів невеликий трикутний фронтон, прикрашений міським гербом, над яким височіла фігура правосуддя. Над головним входом в будівлю знаходився балкон, що спирався на колони. У цій будівлі до 1889 року знаходилася Ризька Ратуша, її пізніше змінила міська дума.

Другою важливою будівлею на Ратушній площі є Будинок Чорноголових. Вперше згадка про нього знайдена в джерелах 1334 року, як про новий будинок Великої гільдії. Спочатку його орендували купці Великий гільдії, а пізніше - неодружені купці - братство Чорноголових. “Чорноголові” - об'єднання молодих, неодружених купців і капітанів кораблів, які своїм опікуном вибрали Святого Маврикія - командира Римського легіону, який помер мученицькою смертю: йому відрубали голову, тому голова мавра стала визначним атрибутом і була присутня на гербі братства. Будівля була зруйнована під час Другої світової війни, і відновлена в 1999 році. Справдилось давнє пророцтво, яке колись можна було прочитати на воротах: "Якщо я буду коли-небудь зруйнований, ви мене відновите знову".

У 1896 році на Ратушній площі встановили статую Роланда, покровителя середньовічних міст. Роланда вважають чесним суддею, захисником обвинувачених і завзятим виконавцем судових рішень, тому його встановили на площі обличчям до Ратуші.

З Ратушної площі відкривається чудовий вид на церкву Св. Петра, що відома своїм оригінальним впізнаваним шпилем. Уперше церква згадується в 1209 році. Сьогоднішня будівля з'явилася в результаті перебудови в 15 столітті. Вівтарна частина на початку 15 століття була побудована за прикладом церкви Св. Марії міста Росток в стилі готики під керівництвом Иогана фон Румешотеля. Церква неодноразово горіла, добудовувалась і перебудовувалась. Це, мабуть, єдина церква, в котрій є ліфт.

Біля церкви стоїть скульптура “Бременські музиканти”, вона з’явилась тут зовсім не випадково. Справа в тому, що вона подарована містом Бремен, яке є містом-побратимом Ризі. Бременські музиканти зображені в той момент, коли вони заглядають у вікно до лісових розбійників. Пам'ятник несе в собі глибокий політичний «підтекст» - закінчення Холодної війни і падіння Залізної завіси, а неабияк потерті носи тварин говорять про те, що багато хто досі вірять в «чарівну» силу пам'ятника здійснювати бажання.

В Ризі купа вузеньких вуличок, по одній з яких можна вийти на площу Лівів. Своїм народженням вона "зобов'язана" Другій світовій війні, після якої довелося знести кілька зруйнованих будівель. З 1941 року в будівлі Великої гільдії знаходиться концертний зал Латвійської філармонії. Музика тут продовжує звучати і донині. На площі розташовані також будівля Малої гільдії і Котячий будинок, а також Ризький російський театр.

Котячий будинок збудовано за проектом архітектора Ф. Шефела навпроти будівлі Великої гільдії. Будівля знаменита тим, що на її даху стоять двоє металевих котів. У 1910 році цей будинок побудував якийсь багатий латиський торговець, який не був прийнятий в Велику гільдію. Торговець дуже образився, і на даху свого будинку поставив двох котів, повернутих хвостами до будівлі Великої Гільдії, ясно показуючи своє цинічне ставлення до гільдії і її членів. Такий вчинок викликав великий скандал, і справа навіть дійшла до судового процесу, але тільки за наказом міської влади залізні котів повернули в інший бік.

Звідси видніється найбільша площа Старої Риги - Домська площа. На ній височіє Домський собор зі своїм знаменитим органом. Домський собор є єдиною церквою кафедрального типу з монастирем в Балтії. Перший камінь у фундамент собору був закладений в 1211 році, а будівництво почалося в 1215 році. Приблизно в 1300 році будівництво було закінчено. Під час будівництва змінювалися і плани будівлі собору, і стилі та будівельні матеріали. Через фінансові проблеми замість запланованих двох веж була побудована тільки одна. У 1595 році збудована 140-метрова вежа собору була найвищою в Ризі. Під час облоги міста 1710 дуже постраждав дах собору. Під час відновлення ушкоджень були перебудовані бічні частини даху, змінився їхній нахил. У 1772 році, після заборони імператриці Катерини II проводити поховання на території церков, з Домського собору були перевезені всі поховання, в результаті чого був збільшений рівень підлог собору. У 1775 році за наказом Ризької ратуші була перебудована вежа собору. Була побудована і збереглася до наших днів вежа зі шпилями у стилі бароко. З 1888 року до 1914 проводилися масштабні ремонтні та реставраційні роботи в соборі, які проводило товариство дослідників історії та старовини.

Під час Різдва на Домській площі проходить Різдв’яний ярмарок, і вся площа заставлена маленькими будиночками, де продають різноманітні ласощі, сувеніри тощо.

У одному з кутів площі яскраво вирізняється будинок Рижської біржі, побудований в стилі венеціанського ренесансного палаццо. Його розкішний інтер'єр прикрашений позолотою та штучним мармуром.

Недалеко є ще одна церква - це церква Св.Іакова. Вона найменша з церков Риги, але її вишукана башта найкраще зберегла характерну для середньовічної Риги пірамідальну форму.

А недалеко від церкви розташовані три середньовічні будинки - це “Три брати”. Вони є найстарішим житловим комплексом у Ризі. Назва "Три брати" з'явилося за аналогією з "Трьома сестрами" міста Таллінн. Найстаріша збережена житлова будівля в Ризі побудована в кінці 15 століття, коли Рига налагодила контакти з купцями з Нідерландів і в архітектурі міста почали з'являтися характерні для архітектури Нідерландів елементи ренесансу.

Ну і, звичайно, будь-яке старе місто повинно мати свій замок, він тут також є. Ризький замок був побудований в 1330 році як резиденція магістра Лівонського ордену. Спочатку це була фортифікаційна споруда з внутрішнім двором і 4 вежами. Городяни Ризький замок багато разів руйнували і відновлювали. Під час відновлення замку в 1491 - 1515 роках була побудована Свинцева вежа, яка збереглася і до наших днів у первісному вигляді. Після ліквідації Лівонського ордену в 1562 році замок був включений в систему захисту міста. На початку 18 століття був засипаний захисний канал навколо замку, а в кінці 18 століття була створена Замкова площа.

А от від оборонних мурів міста зосталось зовсім небагато - всього кілька елементів і Порохова башта, повита плющем. Невідомо, коли була побудована Порохова вежа. Сама назва вежі - Порохова - теж з'явилася пізніше. Можливо, що перша вежа на цьому місці для захисту була побудована вже в 13 столітті. У документах це місце вперше було згадано в 14 столітті під назвою Пісочна вежа. Сучасна вежа була побудована на рубежі 15 - 16 століть для захисту від вогнепальних знарядь. Вежа кілька разів руйнувалася і відновлювалася. Порохова вежа ніколи не була округлої форми, а була підковоподібною з відкритою частиною, зверненою до міста. Вхід в башту знаходився на висоті 5 метрів, і потрапити в башту можна було тільки піднявшись по сходах.

Після Північної війни Порохова вежа втратила своє військове значення, і задня частина башти була забита дошками. Перебудова вежі відповідно до новітніх вимог проходила в кінці 19 століття за проектом архітектора Х. Хілбіг. У вежі була побудований новий загострений дах, була замурована задня частина башти.

Ще одним з елементів міської фортифікації є Шведські ворота - єдині з 8 воріт Риги, які збереглися до наших днів. Ворота побудували в 1698 році, щоб з'єднати внутрішнє місто з казармами і будинками поза стінами міста. Також, як і решта Рижских воріт, ці відчиняли на світанку і зачиняли на заході.

Легенда свідчить, що назву дано на честь геройства шведів під час Північної війни. Росіяни в той час зайняли багато веж, і в 1710 захопили Ригу, хвороби і голод змусили шведів здатися. Петро І, будучи військовим, гідно оцінив хоробрість шведів і відпустив їх. Місто вони залишили через Шведські ворота, звідти й назва.

На іншому кінці вулиці знаходиться Латвійська національна опера. Будівля побудована як німецький театр в 1863 році на березі міського каналу.

Здаля можна розгледіти символ незалежності Латвії, який знаходиться на головній площі Свободи. Образ єдності латиського народу і свободи Латвії прекрасно передає вигляд пам'ятника: жіноча фігура на ім'я Мілда тримає в руках три зірки. Зірки символізують три частини країни: Курземе, Відземе, Латгале, а вся п’ятиярусна композиція уособлює справжню свободу Латвії, яка прийшла з Заходу - саме в ту сторону звернена Мілда. Біля неї вздовж міського каналу облаштований невеликий парк з Бастіонною гіркою.

А з іншого боку від старого міста знаходиться найбільший православний храм Риги. Храм був закладений 3 липня 1876 єпископом Ризьким Серафимом (Протопоповим). Спочатку в соборі не передбачалося дзвіниці, але імператор Олександр III подарував храму 12 дзвонів, і у церкви з'явився ще один купол.

Урочисте відкриття собору відбулося 28 жовтня 1884. До Першої світової війни громада храму налічувала близько півтори тисячі вірян. Велична будівля з блакитними банями в неовізантійському стилі в ті роки була найдорожчим будинком у Ризі, з надзвичайно розкішним і високохудожнім інтер'єром - в храмі була видатна колекція старовинних ікон, три іконостаси роботи російського живописця, викладача Петербурзької академії мистецтв, Василя Верещагіна, фрески у візантійському стилі і древньхристиянські орнаменти на стінах.

Латвійський національний музей знаходиться на іншому кінці парку від кафедрального собору. Під час Різдва в парку побудували маленьке “кроляче” місто.

Майже третина центру Риги побудована в ефектному архітектурному стилі, що перетворює місто на один з головних центрів Югенстилю.

Під час Різдва у Ризі проходить фестиваль різноманітних різдвяних об’єктів, по місту їх розтавлено більше сотні.

І майже на виїзді з міста, на самому його краю, є ще одне цікаве місце - це музей під відкритим небом. Побачити стару Латвію можна тут в одному місці - музей під відкритим небом дає унікальну можливість розглянути сільські будинки, церкви, млини та інші споруди з багатьох регіонів країни. Найбільш цікаві з них, на наш погляд, - це ті, що в Україні не зустрічаються: Голандський млин, будинок рибалки, портовий склад, будинок старовірів. Також тут є корчма, смолокурня і багато іншого - це справжні свідки життя в Латвії протягом багатьох віків.