Грузія. Казбегі. Степанцмінда

З Тбілісі ми вирушили далі по Військово-грузинській дорозі. Кінцевою нашою метою було невеличке село Казбегі (зараз його називають Степанцмінда), яке знаходиться зовсім недалеко від кордону з Росією. Добралися сюди ми лише до вечора, похолодало настільки, що довелося з рюкзаків дістати шапки. А ми-то вже починали думати, що даремно брали з собою теплий одяг. Вночі було прохолодно, все-таки Казбегі знаходиться на висоті майже 1750 метрів. Вид, що відкривався, змусив нас забути і про холод і про втому.

І саме там, прокинувшись і визирнувши з палатки, ми були вражені величчю навколишньої природи: горами, гірськими річками, водоспадами і мінеральними джерелами... І це все в одному місці...

Одною з головних цікавинок, окрім звичайно Казбеку, тут є Троїцька церква. Вона побудована в XIV столітті і знаходиться на висоті понад 2000 метрів над рівнем моря.

Довкола просто неймовірна кількість мінеральних джерел. Мінеральна вода в Грузії є скрізь: вона ллється з-під землі, стікає з гір, б'є з-під каменів. Дуже смачна! Будь-яке з джерел з мінеральною водою грузини називають «Нарзаном».

Казбек справив на нас незабутнє враження. Що може бути краще гір? Так, тепер і ми скажемо, що тільки гори ...

Повертаючись назад, ми просто не могли пропустити Арку дружби народів. Вона встановлена ​​поруч з Хрестовим перевалом ще в 1983 році на честь 200-річчя Георгіївського Пакту про приєднання Грузії до Росії. Арка виглядає як напівкруглий оглядовий майданчик. А її край практично висить у повітрі. Вражає!

Коли ми проїжджали по Військово-грузинській дорозі повз Жінвальське водосховище, на якийсь час здалося, що ми в Раю :) Колір води, зелені острівці, і хмари, як в дзеркалі відбиваються у водному плесі. Це штучне водоймище. Для того, щоб його створити, довелося затопити кілька селищ. Але зараз Жінвальське водосховище - одне з основних джерел водопостачання Тбілісі.

Далі по дорозі знаходиться фортеця Ананурі. Ця середньовічна фортеця була побудована в шістнадцятому столітті для захисту навколишніх земель. У замку зберігся повний периметр стін, дві великі вежі і ще кілька дрібних. Кругла вежа зараз стоїть без перекриття, а у квадратної збереглися поверхи і сходи. На вежу можна піднятися до самого верху.