Грузія. Боржомі

Боржомі. Що тут сказати, про Боржомі чули всі :) Знамените радянське місто-курорт, з купою санаторіїв і розрекламованою Сталіним мінеральною водою "Боржомі". Насправді, мінеральні джерела тут були виявлені дуже-дуже давно, півтори тисячі років тому. Як не дивно, склад води залишається незмінним весь цей час, і це підтверджується постійними дослідженнями.

У радянські часи в місті було відкрито безліч санаторіїв. За путівками, або ще якимись шляхами сюди з'їжджалися люди з усієї країни. Зараз на перший погляд навіть не зрозуміло, залишилися діючі санаторії, чи ні, але потрапивши в місто «смак» Радянського союзу відчувається особливо на старому, майже не діючому вокзалі, куди нині ходить всього кілька електричок.

Центральний парк тягнеться близько кілометра по ущелині річки, в ньому є головна алея, вздовж якої працюють атракціони і дитячі розваги. Є ціла площа з безкоштовним Wi-Fi і водоспад. Тобто, можна одразу насолоджуватися і природними красотами і сидіти в інтернеті – кому що до вподоби. Або, негайно викласти селфі з Прометеєм в інстаграм. Парк – це взагалі найкрасивіше місце в Борджомі, тому сюди приїздять фотографуватися весільні пари з округи.

 

Зараз в парку діють два джерела з теплою і холодною мінеральною водою. В обох джерелах вода за складом однакова, але температура різна. На смак вода відрізняється від магазинної. З теплого джерела вона взагалі такого смаку, яку будеш пити тільки знаючи про її неймовірну користь. В парк можна приходити зі своєю тарою, набирати воду з собою і пити там. Є фонтанчики, до яких люди чинно стоять в черзі. Нам пощастило пройтися приємним осіннім парком і через три кілометри по стежці ми дійшли до сірчаного джерела. На галявині споруджений три невеликі басейни, звідки по трубі тече тепла сірководнева вода. Басейні різні за глибиною – для дітей, для дорослих, з лавочками по боках для сидіння. З труби ллється струмінь води, до якого влаштовуються черги. Кожен хоче отримати масаж і розім’яти кісточки. В басейнах точаться бесіди на різні теми, часто між незнайомими людьми. Наприклад ми були присутні під час розповіді людей старшого покоління, гостей з Росії, про те, що в Тбілісі вони так і не скуштували смачної їжі. Кожне речення зі скаргою продовжувалося фразою: «А от у нас, …» В кінці-кінців, виявилося, що навіть пробки на дорогах в їхній країні кращі та більші. :) Було комічно. Присутні місцеві жителі зовсім не ображалися, поставилися з розумінням, висловили поради, куди ж все-таки сходити поїсти бідолахам, щоб не померти з голоду до повернення на славну батьківщину.

Найцікавіше в купанні в теплих басейнах – це вийти з них та переодягнутися. Поки ми купалися, сонечко вже сховалося за гори, тож треба було проявити неабиякі здібності і перевдягнутися за лічені хвилини. Дивовижно ще й те, що басейни гарненькі, відреставровані, обкладені плиткою небесного кольору, трошки віддаль є будівля, теж на вигляд новенька, схожа на роздягалки, але закрита. Тож всі любителі гострих відчуттів перевдягаються прямо тут, біля басейнів, або біжать в найближчі кущі. Взимку, мабуть, все виглядає тут ще екстремальніше.

Осінь в Грузії дуже красива, барвиста, адже всюди тебе оточує природа, багато де – недоторканна і первозданна (в горах все-таки складніше їй нашкодити, як не крути). Тому сюди хочеться повертатися й повертатися.