Мальборк - столиця тевтонського ордену

На правому березі чистої і спокійної річки Ногат височіє велична споруда.

Грандіозний готичний замок, прикрашений десятками веж, шпилів - це не що інше, як колишня резиденція магістрів Тевтонського Ордена, що стала надалі одним з головних маєтків польських королів. Його розміри і зовнішній вигляд вражають. Характерний помаранчевий колір цегли, чудові форми, дивовижна історія. Замок в Мальборку - символ польського Поможа.

Коли Великі Магістри вирішили заснувати свою столицю і побудувати в ній свою резиденцію, вони дуже вдало вибрали місце. Це був центр їхніх земель. З Маринбурга (так назвали тевтонці свою столицю) з легкістю можна було  дістатися човнами до кожного великого місту Поможа, а доступ до фортеці по суходолу був дуже складним, враховуючи болотисту місцевість. Перша фортеця була побудована впродовж 2 років за наказом ландмейстера Конрада фон Тірберга. У 1308 році територія фортеці була значно збільшена і перетворилася на справжній палац. Все це  завдяки Великому магістру Зігфріду фон Хойхтвангену.

Мальборкський замок - чудова пам’ятка середньовічної архітектури, готичного зодчества, де можна познайомитися з побутом середньовічного лицарства.
Розповідати про Мальборк можна довго і цікаво. Вражають і його історія, і його зовнішній вигляд, і дивовижна атмосфера, що наповнює приміщення. Мальборк - один з найкраще збережених тевтонських замків у Польщі.

Мальборк надійно захищений водами Ногата і особливою системою ровів. Він спокійнісінько може витримати наступ великої армії. З лютим опором зустрівся біля стін Мальборка польський король Владислав Ягайло. Фортеця, що охоронялась невеликою лицарською дружиною під командуванням комтура Генріка фон Плауена, витримала двомісячну облогу. Король польський був розлючений. Його потужна армія не могла захопити якийсь нещасний замок! Коли в одному із залів Мальборка відбувалася нарада тевтонців, польська куля пройшла на відстані кількох сантиметрів від голови Великого Магістра, на що той відповів так: «Ледь не потрапив - значить програв». Тільки угода з чеськими найманцями допомогла Ягайлу захопити Мальборк.

Після того, як тевтонці пішли з Поможа, Малборк перейшов у володіння Польської Корони. Монархічній династії сподобався цей ефектний і прекрасно укріплений палацовий комплекс. Вони із задоволенням перетворили його в королівську резиденцію. Після першого поділу Речі Посполитої, Мальборк став власністю Прусії і потроху почав занепадати. Довгий час Мальборк був джерелом дармової цегли для будівництва військових казарм. Якби не генерал Макс фон Шенкендорф, то ми ніколи б не побачили Мальборка у всій його красі. Шенкендорфу була не байдужа доля тевтонської столиці і він зробив масштабні спроби її збереження для нащадків. З 1817 року почали проводитися реставраційні роботи, які продовжувалися майже до наших днів. Під час II Світової війни, Мальборк дуже постраждав від обстрілів радянських військ, так що ремонт та консервування проводилися мало не до 2000 року.

Сьогоднішній Мальборк - це величезний музейний комплекс. В ньому зібрані характерні атрибути Тевтонського Ордена, знаходиться безліч цікавих експозицій, проводяться ярмарки та лицарські бої. На території замку працює оригінальне кафе, інтер'єр і меню якого повністю відповідає середньовічним лицарським традиціям. Неможливо передати словами атмосферу, що панує в стінах цього гордого тевтонського замку. Ви нібито потрапляєте в золоту епоху лицарства і честі. А чого варті нічні екскурсії по Мальборку!

Страшні історії розповідають про підземелля Мальборка. Кажуть, що в одній з кімнат захований таємний хід в особливу частину підземелля. Чи то тевтонці там облаштували кімнату тортур, чи то тут дійсно замішані потойбічні сили... Вхід у підвал самостійно знайти не можливо. Він відчиняється тільки за власним бажанням. З внутрішньої сторони його стережуть три страхітливі скелети із залишками плоті на кістках, які гримлять ланцюгами, обертають очними яблуками в почорнілих очницях і стукотять зубами. Цей підземний хід веде просто до Гданська. За легендою, в одному з підземних коридорів заховані великі скарби Тевтонського Ордена. Ті, хто побував у цьому підземеллі, виходили на поверхню зовсім іншими людьми. Вони частенько втрачали розум, їх мучили нічні кошмари, марення і страхи. Ніколи нікому не розповідаючи про побачене, нещасні вмирали болісною смертю, а їх душі прямували в Мальборк, щоб захищати замок від ворогів і шукачів скарбів.